|
18 лютого 2014 року на засіданні Науково-дослідного відділу музеєфікації археологічних об’єктів МІДЦ науковий співробітник Роман Луценко виголосив доповідь «Музеєфікація пам’ятки давньоруської архітектури “Княжий терем” кінця ХІІ – початку ХІІІ ст. в Новгороді-Сіверському». У доповіді викладено досвід музеєфікації та консервації одного з найяскравіших археологічних комплексів України – фундаментів князівського терема в Новгороді-Сіверському, що був зруйнований під час монголо-татарської навали 1239 року. Доповідач проаналізував сучасний стан пам’ятки, засади та принципи, на яких ґрунтується проект, а також динаміку змін та питання її збереження в умовах сьогодення. По завершенні активних археологічних робіт у 2003 році було прийнято рішення накрити оголені плінфові фундаменти скляним дахом та розмістити над ним оглядовий місток. Для цього встановили залізні ферми по всій площі павільйону. Основне навантаження лягло на зовнішні носії, а всередині – на підпори, які на пласких «лапах» спираються на материковий ґрунт. Ця конструкція доволі легка, не загрожує своєю масою фундаментам і не спричиняє просадку та інші деформації всього комплексу. Вологісно-температурний режим всередині консервації планувалося підтримувати кулерами. Загалом утворення цього музейного комплексу можна вважати вдалим. Однак із часом виявилися суттєві недоліки накриття. Насамперед недостатнє провітрювання павільйону в поєднанні з дією прямого сонячного проміння (через скляний дах) призводить до підвищення температури й вологості, а відтак до накопичення конденсату. Ситуація погіршилася внаслідок недостатнього, як для таких площ, об’єму всього накритого комплексу. Усе це зумовлює негативний вплив на музеєфіковані фундаменти терема. Своєрідним підсумком доповіді стала пропозиція більш детально вивчити досвід музеєфікації «Княжого терема», який, безумовно, стане в нагоді при музеєфікації решток фундаментів Десятинної церкви в Києві. |
